КОРЮКІВКА ІСТОРИЧНА.Злидні та голод: повсякденне життя українського села Прибинь після війни
Повоєнна сільська бідність кінця 1940-х – початку 1950-х років рідко відображена в музейних колекціях. Музеї, як правило, зосереджувались на культурних досягненнях еліти, а засоби масової інформації того часу не давали повного уявлення про реальний стан речей. Про це пише Корюківський історичний музей.
Проте, з розповідей старшого покоління відомо про повсякденні труднощі, пов’язані з бідністю, боргами та виснажливою працею. Фотографія учнів села Прибинь перших повоєнних років, яка збереглася у нащадків вчительки Марії Шамари, ілюструє ці труднощі. На фотографії видно зношений одяг, взуття та поголені голови дітей, деякі з яких були сиротами.
За 4 роки війни з села до армії було мобілізовано 260 чоловіків, 150 з них загинули. Ще 99 воювали в партизанських загонах, яких місцеві жителі підтримували продуктами.
Люди жили в землянках, погребах або тіснилися в уцілілих хатах. У 1946-1947 роках селяни знову зіткнулися з голодом, попри те, що в колгоспі працювали всі: від 12-річних дітей до людей похилого віку. Жінки були змушені віддавати немовлят у ясла, облаштовані в сільському клубі.
Війна та її наслідки впливали на життя людей ще протягом багатьох десятиліть. Звички, сформовані бідністю, такі як запаси продуктів, ремонт одягу та збереження речей «на потім», стали характерними для того покоління.
“Наша Корюківка”/”Місцеві медіа”