4 вересня 1998 року Кабінет Міністрів України підписав розпорядження № 1381 – Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя ставав університетом. За два місяці до того Державна акредитаційна комісія дала закладу найвищий, четвертий рівень акредитації. Заклад вів свій родовід від Гімназії вищих наук князя Безбородька, заснованої 1805-го й відкритої 1820 року, тієї самої, де вчився Гоголь. А ректором, який довів його до університетського статусу, був Василь Яковець – уродженець Охрамієвичів, села за двадцять один кілометр від Корюківки.
Охрамієвичі стоять там, де мала річка Переділка впадає в Турчанку. До Чернігова звідси сто чотири кілометри, до райцентру й залізниці – двадцять один. За народними переказами, назва пішла від імені першого поселенця Охріма. У писемних джерелах село вперше згадується в першій половині XVI століття, і століттями його мешканці жили не з поля, а з лісу: бортникували, збирали мед диких бджіл. Від 1648 року Охрамієвичі належали до Киселівської сотні Чернігівського полку, у XVIII столітті – козацько-шляхетській родині Скоропадських.
Село знало кращі часи. Від 1846-го й до початку 1920-х Охрамієвичі мали статус містечка: два ярмарки на рік, щотижневий базар, від 1860-х – центр волості. 1884 року тут відкрили земську початкову школу. За переписом 1897 року в селі налічувалося 478 дворів і 3045 мешканців.
А потім історія почала віднімати. 1932–1933 роки: колгосп не виконав хлібозаготівельного плану, село занесли на так звану чорну дошку й оголосили селянам продовольчу блокаду. Скільки людей тоді померло від голоду, точно не знає ніхто, памʼятний знак у селі освячено. Далі – окупація 1941–1943 років, спалені хати, розстріляні. З майже трьох сотень охрамієвчан, які воювали на фронтах, не повернулося сто вісімдесят чотири.
Василь Яковець народився тут 1 січня 1953 року.
Дорога з Охрамієвичів вела в Ніжин. 1975 року він закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту, отримавши кваліфікацію вчителя математики й фізики. Три роки після цього – школа на Київщині та строкова служба в армії. А 1978-го повернувся до інституту, який щойно закінчив, на посаду старшого лаборанта.
Від старшого лаборанта до ректора – двадцять сім років і жодного стрибка через сходинку: викладач, старший викладач, доцент, завідувач кафедри математики. Паралельно – аспірантура при Київському інженерно-будівельному інституті, 1983 року кандидатська дисертація, 1990–1993 роки – докторантура при Інституті математики Академії наук України, 1993-го докторська.
Те, чим він займався, називається асимптотичним інтегруванням сингулярно збурених систем диференціальних рівнянь. Якщо перекласти з математичної: є рівняння, у яких при похідній стоїть дуже маленький множник. Поки він не дорівнює нулю, система поводиться одним чином, а варто ним знехтувати – розвʼязок стрибком змінює характер. Такими рівняннями описують процеси, де повільне й дуже швидке відбувається водночас. Яковець будував для них наближені розвʼязки й доводив, коли ті працюють.
3 березня 2004 року Президія НАН України присудила премію імені Михайла Остроградського за цикл праць «Асимптотична теорія лінійних сингулярних диференціальних рівнянь». Лауреатів було троє: академік НАН України Анатолій Самойленко, академік АПН України Микола Шкіль і доктор фізико-математичних наук Василь Яковець. Двоє академіків і один професор із Ніжина. Загалом за життя він написав понад двісті наукових і науково-методичних праць, від 1992 року був членом Американського математичного товариства.
Ректором Ніжинського педінституту його обрали 1995 року. Перша ж осінь на посаді видалася ювілейною: 4 вересня на державному рівні відзначали 175-річчя від відкриття Ніжинської вищої школи, за тиждень у закладі створили Гоголівський науково-методичний центр, який від 1997 року видає «Гоголезнавчі студії». 1996 року при інституті відкрили обласний педагогічний ліцей.
Далі був 1998-й з акредитацією та розпорядженням Кабміну, перший випуск магістрів – тридцять дві особи з восьми спеціальностей. 1999 року окремою постановою уряду в університеті створили Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, того ж року відкрили навчально-методичний центр у Новгороді-Сіверському. А 2004-го заклад позбувся слова «педагогічний» у назві й став тим, чим є нині, – Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя. Обидві зміни статусу припали на десять років його ректорства.
2005 року цей термін закінчився. У травні 2008-го Яковець перейшов до системи Академії педагогічних наук: проректор Університету менеджменту освіти з навчальної роботи, потім з інформаційно-комунікаційних технологій і директор Інституту відкритої освіти, від січня 2013 року – завідувач кафедри. У 2003-му Указом Президента України він отримав звання заслуженого працівника освіти України, у 2013-му Президія НАПН відзначила його медаллю імені Ушинського.
До Ніжина він спробував повернутися ще раз – балотувався на ректора. У голосуванні взяли участь понад чотириста людей, здебільшого викладачі. Яковець набрав тридцять три відсотки, його суперник – пʼятдесят два.
26 вересня 2016 року він помер від раку, на шістдесят третьому році життя. Прощалися з ним 28 вересня біля нового корпусу того університету, куди він прийшов абітурієнтом із поліського села і звідки вийшов ректором.
В Енциклопедії Сучасної України стаття про Охрамієвичі закінчується двома рядками. Перший: «До 2021 діяла загальноосвітня школа». Другий: «Серед видатних уродженців – історик, бібліограф В. Барвінок, математик В. Яковець».
Володимир Барвінок, про якого «Наша Корюківка» вже писала, описував стародруки київських книгозбірень і 1924 року видав їхній загальний огляд. Василь Яковець розвʼязував рівняння, за які дають академічні премії. Двоє людей енциклопедичного рівня з одного села, у якому за переписом 2001 року жило вісімсот сорок вісім осіб, а 2020-го – шістсот сімдесят. Школи, куди ходили сільські діти, у селі більше немає.
Джерела:
Яковець Василь Павлович, українська Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Яковець_Василь_Павлович
Офіційна біографія В. П. Яковця, Ніжинський державний університет – http://www.ndu.edu.ua/storage/2015/Vuboru_rektora/Jakovets_biografija.pdf
Хроніка подій із життя Ніжинської вищої школи (1805–2000) – https://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/zagalna-informatsiya/khronika-podij
Помер колишній ректор НДУ Василь Павлович Яковець – https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/5561-pomer-kolishnii-rektor-ndu-vasil-pavlovich-jakovec.html
Лауреати премії імені М. В. Остроградського, 2004 рік, НАН України – https://old.nas.gov.ua/UA//Competition/Pages/winners.aspx?CompetitionID=059&Year=2004
Охрамієвичі, Енциклопедія Сучасної України – https://esu.com.ua/article-77492
Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя, Енциклопедія Сучасної України – https://esu.com.ua/article-74122
У Ніжині обирали ректора, gorod.cn.ua – https://m.gorod.cn.ua/news_25260.html
Світлини: з архівів mynizhyn.com, Енциклопедії Сучасної України та Wikimedia Commons
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі фотографії Охрамієвичів, сільської школи чи випускних класів – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot
«Наша Корюківка» / «Місцеві медіа»