Реабілітація, нові технології, залучення лікарів: як розвивається Корюківська центральна районна лікарня

З моменту призначення на посаду генеральної директорки Корюківської центральної районної лікарні, Наталія Коленченко взяла курс на розвиток медичного закладу, попри всі виклики, що стоять перед системою охорони здоров’я. Організація реабілітації для пацієнтів після інсультів і військовослужбовців, залучення нових лікарів, впровадження сучасних технологій та розширення переліку медичних послуг – усе це стало пріоритетними напрямками її роботи. Досягнення, міжнародна підтримка, труднощі та плани на майбутнє – про це та інше журналістка “Місцевих медіа” Олександра Ломачук говорила з пані Наталією.

– Багато було викликів у вас на новій посаді?

• Так, на початку навіть голова пішла обертом. Але довелося дуже швидко адаптуватися. Тому й стратегічний план так само з’явився досить швидко. Один із його пріоритетів – організація якісної реабілітації для пацієнтів після інсультів, та військовослужбовців. Потрібно було швидко налагодити роботу закладу так, щоб усі процеси були ефективними. Кардинальних змін у дрібних організаційних моментах поки немає, але ми вже робимо великі кроки вперед. Наприклад, наприкінці лютого розпочне роботу відділення неврології та реабілітації. Також ми завершили будівництво протирадіаційного укриття, що є надзвичайно важливим для безпеки пацієнтів та персоналу. Паралельно триває утеплення лікарні, щоб покращити енергоефективність будівлі.

– Медичні послуги, технологічні новації, персонал, залучення лікарів. В цих питаннях є рух уперед?

• Є, ми рухаємось, як мені здається, доволі динамічно. Стосовно технологічного розвитку – значно розширились наші можливості в галузі лапароскопічної хірургії. У планах – запровадження нових ортопедичних і травматологічних операцій. Моє завдання – дати поштовх цьому напрямку, адже наші травматологи активно працюють, розвивають нові методики, роблять унікальні операції в умовах звичайної районної лікарні. Я маю встигати за ними (сміється). Було б чудово запровадити окрему державну програму, бажано безкоштовну, для цих операцій, але поки що такої можливості немає. Попри це, ми рухаємося вперед, і я сподіваюся, що прийде час, коли такі послуги стануть більш доступними для пацієнтів.

За останні три місяці 2024-го ми суттєво покращили матеріально-технічну базу лікарні. Удосконалено реабілітаційне обладнання, оновлено окреме хірургічне оснащення, а також закуплено сучасні засоби для інфекційного контролю.

Нам вдалося залучити достатню кількість середнього медперсоналу, проте із лікарями ситуація значно складніша. Є спеціалісти з інших міст, які розглядають можливість переїзду, але дехто одверто боїться сюди їхати. Насамперед через безпекові причини. Прикордоння. Когось це лякає. Але нам, попри це, потрібно довкомплектовувати лікарський персонал новими спеціалістами. Для цього, власне, ми й запровадили програму залучення молодих лікарів: вони навчаються за кошти місцевого бюджету, після чого повертаються до нас і працюють у лікарні. І житлові питання ми разом з органами місцевого самоврядування також вирішуємо. Тобто умови для комфортного старту кар’єри у нас є.

– Яких профільних лікарів вам найбільше не вистачає?

• Зараз особливо гостро відчувається нестача неврологів, адже у нас працює пакет із лікування гострих інсультів Це велике навантаження. Пацієнти надходять із важкими випадками, а лікарня обслуговує кілька громад – Корюківську, Холминську, Семенівську, Менську, Сновську та Сосницьку. Деякі фахівці не витримують та переходять у сімейну медицину. Один молодий лікар уже зробив такий вибір через колосальний обсяг роботи. Інсульт – це специфічне захворювання, що потребує негайної діагностики та своєчасної допомоги.

Ми також потребуємо більше хірургів. Лікарня надає допомогу 24/7, але для рівномірного розподілу навантаження бажано посилити амбулаторний сектор. Щодо середнього медперсоналу, то раніше були труднощі, але зараз ситуація стабілізувалася. Наприклад, ми залучили фахівців із Семенівки та створили для їхньої роботи комфортні умови.

– Пані Наталю, ви ж раніше були медичною директоркою цієї лікарні?

• Так, я займалася проблематикою суто медичного обслуговування, ефективного керування ним, контролювала якість медичних послуг, розширенням їхнього переліку…

– А тепер на вас геть усі обов’язки з фінансами включно?

• А куди від цього? (сміється). Зараз відповідаю за все. Якщо конкретно на фінанси натякаєте, то у нас, як у всіх – не вистачає на все. А минулого року ще й втратили значну суму через перерахунок амбулаторного пакета медичної допомоги. Оскільки на цей момент договори ще не підписані, ми не знаємо, яка ставка буде цьогоріч. Щороку умови НСЗУ змінюються, тому прогнозувати фінансування на 2025 рік складно.

Але сидіти і горювати через це часу немає. Шукаємо нові можливості. Активно співпрацюємо з міжнародними благодійними організаціями. Наприклад, французькі партнери допомогли нам отримати нову лапароскопічну стійку та відкриту реанімаційну систему для новонароджених. Поки що не довелося її використовувати, адже наші малюки народжуються здорові (тьфу, тьфу, тьфу), але в разі необхідності ми зможемо надати невідкладну допомогу. Маленьких пацієнтів із ускладненнями ми направляємо до Чернігівського пологового будинку.

А ще нам на лікарні встановили сонячні панелі. Це дозволяє забезпечити безперебійне функціонування операційних, пологового та відділення екстреної допомоги навіть у разі відключення електроенергії.

Реконструкція відділення реабілітації та неврології зараз також здійснюється за рахунок грантових коштів – це підтримка бельгійських партнерів. Щодо витратних матеріалів, то ми постійно отримуємо гуманітарну допомогу. Я особисто шукаю тих, хто готовий допомагати, і щиро вдячна всім, хто долучається.

– А як у вас з технологіями? З електронними сервісами, наприклад?

• Працюємо над цим. Розвиваємо електронні послуги. Маємо це робити, бо то вимога НСЗУ. Я вам скажу, що навіть якби цього не вимагали, то варто було б цим займатися. От візьмемо онлайн-запис на прийом. Зрозуміло, що старші люди не всі можуть цим скористатися, зважаючи на різні обставини, але трохи молодші залюбки цей сервіс використовують, щоб зайвий раз не ходити в реєстратуру. Постійно вдосконалюємо цей напрямок, хоча, звісно, іноді виникають технічні нюанси.

– Ви вже назвали багато нових напрямків. Одні вже впровадили, інші – на стадії впровадження. Що далі?

• Ви про плани? Є кілька проєктів. Один із найважливіших – створення Центру ментального здоров’я. Це вкрай необхідно як для наших пацієнтів, так і для медичного персоналу. Лікарі працюють у дуже напружених умовах і часто наслідками такої праці стає емоційне вигорання. Ми маємо чудових психологів, і я переконана, що в майбутньому наш Центр ментального здоров’я стане важливою опорою для пацієнтів, військових, звичайних людей і, звісно, наших медиків. Це один із ключових напрямів, який я прагну реалізувати найближчим часом. Але найголовніше – ми хочемо миру у нашій країні, тому плани будувати зараз важко і розповідати про всі – точно не на часі.

Олександра Ломачук, “Місцеві медіа”